монохроматор

монохрома́тор

-а, ч.

Спектральний прилад для виділення вузького інтервалу спектра оптичного випромінювання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монохроматор — монохрома́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. монохроматор — МОНОХРОМА́ТОР, а, ч., техн. Прилад для виділення зі світлового спектра вузької ділянки. Словник української мови у 20 томах
  3. монохроматор — монохрома́тор [від моно... і грец. χρώμα (χρώματος) – колір] спектральний прилад, що виділяє вузькі ділянки частот чи довжин хвиль світлового спектра. Основна частина спектрометрів. Словник іншомовних слів Мельничука