монохроматор
монохрома́тор
-а, ч.
Спектральний прилад для виділення вузького інтервалу спектра оптичного випромінювання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- монохроматор — монохрома́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- монохроматор — МОНОХРОМА́ТОР, а, ч., техн. Прилад для виділення зі світлового спектра вузької ділянки. Словник української мови у 20 томах
- монохроматор — монохрома́тор [від моно... і грец. χρώμα (χρώματος) – колір] спектральний прилад, що виділяє вузькі ділянки частот чи довжин хвиль світлового спектра. Основна частина спектрометрів. Словник іншомовних слів Мельничука