монтажник —
-а, ч. Фахівець із монтажу (у 1 знач.). Монтажник-висотник. Монтажник-скелелаз.
Великий тлумачний словник сучасної мови
монтажник —
Складач, див. наладчик, монтер, ремонтер
Словник чужослів Павло Штепа
монтажник —
МОНТА́ЖНИК, а, ч. Фахівець із монтажу (у 1 знач.). [Шметелюк:] Чайченко писатиме книгу про монтажників турбін (І. Микитенко); Ріс новий будинок..: вже перший поверх перекритий, вже по ньому бігають монтажники (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
монтажник —
МОНТА́ЖНИК (фахівець, який складає і встановлює різні машини, конструкції, споруди тощо); МОНТУВА́ЛЬНИК. — Скажіть, чому ви, головний інженер, так і не поцікавились, де ж саме допустились помилки монтажники п'ятнадцять років тому? (Ю. Шовкопляс).
Словник синонімів української мови
монтажник —
МОНТА́ЖНИК, а, ч. Фахівець із монтажу (у 1 знач.). [Шметелюк:] Чайченко писатиме книгу про монтажників турбін (Мик., І, 1957, 203); Ріс новий будинок..: вже перший поверх перекритий, вже по ньому бігають монтажники (Збан., Курил. о-ви, 1963, 195).
Словник української мови в 11 томах