монтажник
МОНТА́ЖНИК, а, ч. Фахівець із монтажу (у 1 знач.). [Шметелюк:]
Чайченко писатиме книгу про монтажників турбін (Мик., І, 1957, 203);
Ріс новий будинок..: вже перший поверх перекритий, вже по ньому бігають монтажники (Збан., Курил. о-ви, 1963, 195).
Словник української мови (СУМ-11)