монтажниця

МОНТА́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до монта́жник.

Батько одразу пішов на роботу, потягнув за собою й Ольгу, навчив її бути монтажницею (Кучер, Трудна любов, 1960, 229).

Значення в інших словниках

1. монтажниця — монта́жниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. монтажниця — -і. Жін. до монтажник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. монтажниця — МОНТА́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до монта́жник. Батько одразу пішов на роботу, потягнув за собою й Ольгу, навчив її бути монтажницею (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах