мордувати —
(завдавати болю) мучити, катувати, о. топити лій; (не давати спокою) хвилювати, тривожити.
Словник синонімів Караванського
мордувати —
див. карати; кривдити
Словник синонімів Вусика
мордувати —
-ую, -уєш, недок., перех. Завдавати комусь фізичного болю або моральних страждань; мучити, катувати. || Не давати спокою; хвилювати, тривожити. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мордувати —
МОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. Завдавати комусь фізичного болю або моральних страждань; мучити, катувати. Панів за те там мордовали [мордували] І жарили зо всіх боків, Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів (І.
Словник української мови у 20 томах
мордувати —
МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ...
Словник синонімів української мови
мордувати —
МОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Завдавати комусь фізичного болю або моральних страждань; мучити, катувати. Панів за те там мордовали [мордували] І жарили зо всіх боків, Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів (Котл.
Словник української мови в 11 томах
мордувати —
Мордува́ти, -ду́ю, -єш гл. Мучить, истязать, пытать. Ляхи його мордували, щоб пристав на унію: жар за халяви сипали і на колесо тягли. ЗОЮР. І. 263. Ріж і бий! Мордуй невіру бусурмана! Шевч. 59. Катувала, мордувала, та не помагало. Шевч. 22. Щоб тобі маму мордувало! (Брань). Чуб. І. 89.
Словник української мови Грінченка