морозно —
Присл. до морозний. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
морозно —
МОРО́ЗНО. Присл. до моро́зний. На сході морозна палала зірниця, стукнувся в двері ранок (Іван Ле); // у знач. пред. Тихо усюди, й біло, й морозно (Марко Вовчок); Було морозно. У лісі ще ледь сіріло. Дерева, вкриті інеєм, застигли від холоду (В. Гжицький).
Словник української мови у 20 томах
морозно —
МОРО́ЗНО. Присл. до моро́зний. На сході морозна палала зірниця, стукнувся в двері ранок (Ле, Наливайко, 1957, 279); // у знач. присудк. сл. Тихо усюди й біло й морозно (Вовчок, І, 1955, 165); Було морозно. У лісі ще ледь сіріло.
Словник української мови в 11 томах