морозно

МОРО́ЗНО. Присл. до моро́зний.

На сході морозна палала зірниця, стукнувся в двері ранок (Ле, Наливайко, 1957, 279);

// у знач. присудк. сл.

Тихо усюди й біло й морозно (Вовчок, І, 1955, 165);

Було морозно. У лісі ще ледь сіріло. Дерева, вкриті інеєм, застигли від холоду (Гжицький, У світ.., 1960, 68).

Значення в інших словниках

1. морозно — моро́зно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. морозно — Присл. до морозний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. морозно — МОРО́ЗНО. Присл. до моро́зний. На сході морозна палала зірниця, стукнувся в двері ранок (Іван Ле); // у знач. пред. Тихо усюди, й біло, й морозно (Марко Вовчок); Було морозно. У лісі ще ледь сіріло. Дерева, вкриті інеєм, застигли від холоду (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах