Орфографічний словник української мови

москальчук

москальчу́к

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. москальчук — -а, ч., заст. Син москаля (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. москальчук — МОСКАЛЬЧУ́К, а́, ч., заст. Син москаля. Коли б він був дворянин. А то що він? Писарський син. Москальчук! (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  3. москальчук — МОСКАЛЬЧУ́К, а, ч., ааст. Син москаля. Коли б він був дворянин. А то що він? Писарський син. Москальчук! (Мирний, IV, 1955, 125).  Словник української мови в 11 томах
  4. москальчук — Москальчу́к, -ка м. 1) Ребенокъ-великоросъ. 2) Сынъ солдата.  Словник української мови Грінченка