москальчук

МОСКАЛЬЧУ́К, а, ч., ааст. Син москаля.

Коли б він був дворянин. А то що він? Писарський син. Москальчук! (Мирний, IV, 1955, 125).

Значення в інших словниках

1. москальчук — москальчу́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. москальчук — -а, ч., заст. Син москаля (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. москальчук — МОСКАЛЬЧУ́К, а́, ч., заст. Син москаля. Коли б він був дворянин. А то що він? Писарський син. Москальчук! (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. москальчук — Москальчу́к, -ка м. 1) Ребенокъ-великоросъ. 2) Сынъ солдата.  Словник української мови Грінченка