москальчук
МОСКАЛЬЧУ́К, а, ч., ааст. Син москаля.
Коли б він був дворянин. А то що він? Писарський син. Москальчук! (Мирний, IV, 1955, 125).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- москальчук — москальчу́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- москальчук — -а, ч., заст. Син москаля (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- москальчук — МОСКАЛЬЧУ́К, а́, ч., заст. Син москаля. Коли б він був дворянин. А то що він? Писарський син. Москальчук! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- москальчук — Москальчу́к, -ка м. 1) Ребенокъ-великоросъ. 2) Сынъ солдата. Словник української мови Грінченка