москальчук

Москальчу́к, -ка

м.

1) Ребенокъ-великоросъ.

2) Сынъ солдата.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. москальчук — москальчу́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. москальчук — -а, ч., заст. Син москаля (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. москальчук — МОСКАЛЬЧУ́К, а́, ч., заст. Син москаля. Коли б він був дворянин. А то що він? Писарський син. Москальчук! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. москальчук — МОСКАЛЬЧУ́К, а, ч., ааст. Син москаля. Коли б він був дворянин. А то що він? Писарський син. Москальчук! (Мирний, IV, 1955, 125). Словник української мови в 11 томах