москальчук
Москальчу́к, -ка
м.
1) Ребенокъ-великоросъ.
2) Сынъ солдата.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- москальчук — москальчу́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- москальчук — -а, ч., заст. Син москаля (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- москальчук — МОСКАЛЬЧУ́К, а́, ч., заст. Син москаля. Коли б він був дворянин. А то що він? Писарський син. Москальчук! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- москальчук — МОСКАЛЬЧУ́К, а, ч., ааст. Син москаля. Коли б він був дворянин. А то що він? Писарський син. Москальчук! (Мирний, IV, 1955, 125). Словник української мови в 11 томах