мотати —
Мота́ти. Плутати, заплутувати, неясно висловлюватися. Се есе, що пишу Вам в своїм тяжкім смутку, наборзі, висок[о]по- важ[аний] добродію, і простіть, коли не висловлююся ясно.
Українська літературна мова на Буковині
мотати —
МОТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. що. Навивати, накручувати що-небудь на щось. Понурий отаман під дубом сидить І уси на палець мотає (Л.
Словник української мови у 20 томах
мотати —
вимо́тувати (витяга́ти, мота́ти) / ви́мотати (ви́тягти) (всю) ду́шу з кого і без додатка. 1. Завдавати клопотів, мук, страждань кому-небудь, набридаючи чимсь неприємним.
Фразеологічний словник української мови
мотати —
МОТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. перех. Навивати, накручувати що-небудь на щось. Понурий отаман під дубом сидить І уси на палець мотає (Бор., Тв., 1957, 71); — По обіді зараз дідуньо казав йому газету читати, потому я бабуні нитки мотала (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
мотати —
Мотати, -та́ю, -єш, одн. в. мотну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Мотать, наматывать, мотнуть. Мотати нитки на клубок. на ус мотати. Замѣчать, принимать къ свѣдѣнію. Слухає та на ус мотає. Чуб. І. 289. 2) Болтать, болтнуть, качать, качнуть, махать, махнуть. Увійде москаль у хату, мотне патлами. Греб. 405.
Словник української мови Грінченка