мотати
вимо́тувати (витяга́ти, мота́ти) / ви́мотати (ви́тягти) (всю) ду́шу з кого і без додатка. 1. Завдавати клопотів, мук, страждань кому-небудь, набридаючи чимсь неприємним. Чи знав же він, що хлопець стане йому карою, невблаганним слідчим, який нічому не вірить, про все допитується, кожну дрібницю хоче з’ясувати і вимотує душу щоденно, щохвилинно? (І. Микитенко); Малий Захарко не сьогодні-завтра теж умре, а поки що вимотує всю душу отак-о своїм вищанням! (Грицько Григоренко); Все пережите знову і знову оживало, перед нею проходили тривожні дні, ятрили ще не загоєні рани, вимотували душу (М. Томчаній); Отак мені з півроку мотали душу — дай і дай (О. Ковінька); Я знаю, що то єсть попасти в Петербург на 10 днів — самі “конки” душу витягнуть!.. (Леся Українка). 2. тільки витяга́ти / ви́тягти ду́шу. Згубити, умертвити. — То ж коли він (Морозенко) вас в селі недалеко від домівки застукає, а як — не доведи Боже! — де в голому полі або в лісі заскоче, то там й душу витягне (Панас Мирний).
вимо́тувати (мота́ти, тягти́, тягну́ти) / ви́мотати (ви́тягти) (всі) кишки́ з кого і без додатка. Мучити, знесилювати кого-небудь чимсь. — Не полюбляю я вашого брата, святенників, бо вони або милостиню канючать, або кишки з людей мотають казаннями (З. Тулуб); Після Хоми почали й інші майстри ставити йому запитання, але цехмістер зупинив їх.— Та чого ви, панове, з нього кишки тягнете? Німець не витримає: це не наш брат, жилуватий козак (З. Тулуб); Христя слухала матір, а сама думала: от і піймайся такому в невістки,— усі з тебе кишки вимотає .. буде гризти, поки загризе (Панас Мирний). повимо́тувати кишки́ (про багатьох або тривалий час). Фінк обіцяв повимотувати кишки, повідбивати печінки й селезінки, якщо пропаде хоч сантиметр турецької ганчірки (П. Загребельний); — Ну й мороки було з вами, бісові татарюги! Всі кишки мені повимотували (З. Тулуб).
мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти (собі́) на вус (на ву́са) що і без додатка. 1. Придивлятися, прислухатися до чого-небудь; помічати. — Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Збанацький); — Я людина військова, все мотаю на вус (С. Голованівський); Ти все на вус мотай собі годяще й непутяще (С. Воскрекасенко); Він не міг очей відвести, хоч розумів, що цим нашкодить Феодосії: в селі все бачать, усе на вус намотують… (Василь Шевчук); // Запам’ятовувати, брати до уваги що-небудь. Хто що говорить добреє, а ти на ус мотай (М. Номис); Увесь вечір хазяйка усе розказувала, як поводиться в панів, а Ївга все, як там кажуть, на ус мотала (Г. Квітка-Основ’яненко); — Вчиться тобі треба, багато вчитися та придивлятися, та мотати на вус (Ю. Збанацький); Уляна Григорівна точно інформувала гостя про свої достатки, а обачливий ротмістр все мотав на вуса (С. Добровольський); Радивон усе примічає, .. все намотує на вуса, хмарніє, кида неприязні погляди (К. Гордієнко); — У погребі в нього (багача) скриня стоїть, залізним цепом до стовпа прикована. ..Парубок намотав на ус (Укр.. казки). намота́ти собі́. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай!.. І щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко). 2. Робити висновки з чого-небудь; враховувати. (Хома:) О, друзі, братіє! Міркуйте та на вус мотайте (М. Кропивницький); І між людьми такі ж бувають, Як і на яворі, Шелестуни; Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Л. Глібов); — Найперше робота отака, як ваша, лишає слід,— мовив розважно професор.— Мотай на вус, Кузьмо,— підморгнув до хлопця Левко Іванович (О. Гончар); — Староста дав Радивонові виговоритися, хоч дещо і намотав на вус (К. Гордієнко); Розповідав йому якось про тебе, сміється, каже: “Отаких нам і треба, енергійних, завзятих”. Ти, Павлушо, намотай собі це на вус! (А. Головко). закрути́ти на ус. (Филимон (дворецький):) Знаю панову думку: він подума тілько, а я вже й зробив. От він тільки спитав та й годі, а я зараз і на ус закрутив, треба услужить (І. Карпенко-Карий). намота́ти на свої ву́са. Вони, бач, уже намотали на свої завжди наставлені в бік вищих інстанцій вуса, уже роблять відповідні висновки (А. Дімаров). 3. Розбиратися в чомусь, з’ясовувати що-небудь. Вся інформація в книгах, бери, вичитуй, мотай на вус (Ю. Збанацький); На все вважай і на ус собі мотай (М. Номис); Ласточкін таки щось намотав на вус, і в очах його блимнули іскорки (Ю. Смолич); // Розмірковувати над чимсь, прикидати, обдумувати що-небудь. Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней, І все на ус собі мотала (І. Котляревський); Він кому підтакує, кого підбадьорює, а то все прислухається і на вус мотає (Д. Прилюк); — Земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах).
плести́ (снува́ти, спліта́ти і т. ін.) павути́ння (павути́ну). Підступними, хитрими діями примушувати підкорятися своєму впливові. Неофіційні дипломати плетуть тонке павутиння закулісних змов (Н. Рибак); Майже всі вони були байськими боржниками, залежали від нього, а бай хитро плів навколо них свою павутину (О. Донченко); Та обоє вони не знали й не відали, як уже почав снувати своє чорне павутиння Матюша Жигай (А. Шиян). мота́ти павути́ну. Глитай павутину мотав, та сам від того сконав (Укр.. присл..). заво́дити павути́ну. Він .. знав кожного вдачу, душу й заводив свою .. павутину на цілу околицю (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словник української мови