Орфографічний словник української мови

мужніння

мужні́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мужніння — -я, с. Дія за знач. мужніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мужніння — МУЖНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. мужні́ти. Збірки [В. Коротича] “Запах неба”, “Вулиця волошок”, “Течія” – це щаблі нелегкого й послідовного мужніння таланту, утвердження певної художньої манери (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. мужніння — МУЖНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. мужні́ти. Збірки (В. Коротича] "Запах неба", "Вулиця волошок", "Течія" — це щаблі нелегкого й послідовного мужніння таланту, утвердження певної художньої манери (Рад. літ-во, 7, 1968, 17).  Словник української мови в 11 томах