мужніння
мужні́ння
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мужніння — -я, с. Дія за знач. мужніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мужніння — МУЖНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. мужні́ти. Збірки [В. Коротича] “Запах неба”, “Вулиця волошок”, “Течія” – це щаблі нелегкого й послідовного мужніння таланту, утвердження певної художньої манери (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- мужніння — МУЖНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. мужні́ти. Збірки (В. Коротича] "Запах неба", "Вулиця волошок", "Течія" — це щаблі нелегкого й послідовного мужніння таланту, утвердження певної художньої манери (Рад. літ-во, 7, 1968, 17). Словник української мови в 11 томах