1. Словник української мови у 20 томах

мужніння

МУЖНІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. мужні́ти.

Збірки [В. Коротича] “Запах неба”, “Вулиця волошок”, “Течія” – це щаблі нелегкого й послідовного мужніння таланту, утвердження певної художньої манери (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мужніння — мужні́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мужніння — -я, с. Дія за знач. мужніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мужніння — МУЖНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. мужні́ти. Збірки (В. Коротича] "Запах неба", "Вулиця волошок", "Течія" — це щаблі нелегкого й послідовного мужніння таланту, утвердження певної художньої манери (Рад. літ-во, 7, 1968, 17). Словник української мови в 11 томах