мужність
МУ́ЖНІСТЬ, ності, ж.
1. Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо.
Тиждень пролежала Олеся в постелі; тиждень Балабуха не одходив од постелі.., благав її витерпіти й з мужністю перенести горе (І. Нечуй-Левицький);
Благословенна ти в віках .. Печаль і радість наша, пісне. Що мужність будиш у серцях, Коли над краєм хмара висне (М. Рильський);
Козаки-запоріжці [запорожці] своєю мужністю дивували світ (П. Панч);
// Відвага, сміливість.
Актом високої громадянської мужності було створення Лисенком у 1868 році композиції на текст забороненого царською цензурою вірша Шевченка “Заповіт” (з наук. літ.).
2. рідко. Те саме, що змужні́лість; зрілість.
Входять Вася та Іван Цупрун, стрункий юнак, у якого перші ознаки мужності ще переплітаються з залишками хлоп'ячого (І. Микитенко);
Давно вже вийшли вони з лагідних юнацьких літ у сувору черству мужність (О. Довженко).
(1) Му́жність зра́джує / зра́дила (зра́дить) кого – хто-небудь втрачає мужність.
– Чи зумієте ви до кінця бути правдивим в своїй повісті? Чи не зрадить мужність? (Я. Качура).
Значення в інших словниках
- мужність — му́жність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мужність — Рішучість, хоробрість, відвага, сміливість; (зрілість) змужнілість. Словник синонімів Караванського
- мужність — [мужн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- мужність — -ності, ж. 1》 Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. || Відвага, сміливість. 2》 рідко. Те саме, що змужнілість; зрілість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мужність — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. Словник синонімів української мови
- мужність — Му́жність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мужність — МУ́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. Тиждень пролежала Олеся в постелі; тиждень Балабуха не одходив од постелі.., благав її витерпіти й з мужністю перенести горе (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- мужність — Мужність, -ности ж. 1) Мужественность. 2) Мужество, смѣлость. Желех. Словник української мови Грінченка