мужність

Значення в інших словниках

1. мужність — му́жність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. мужність — Рішучість, хоробрість, відвага, сміливість; (зрілість) змужнілість. Словник синонімів Караванського
3. мужність — [мужн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
4. мужність — -ності, ж. 1》 Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. || Відвага, сміливість. 2》 рідко. Те саме, що змужнілість; зрілість. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мужність — МУ́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. Тиждень пролежала Олеся в постелі; тиждень Балабуха не одходив од постелі.., благав її витерпіти й з мужністю перенести горе (І. Словник української мови у 20 томах
6. мужність — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. Словник синонімів української мови
7. мужність — Му́жність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. мужність — МУ́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. Тиждень пролежала Олеся в постелі; тиждень Балабуха не одходив од постелі.., благав її витерпіти й з мужністю перенести горе (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах