1. Словник синонімів української мови

мужність

СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. (відвага, рішучість). Тремтячими руками зарядив дробовика — й лише тоді сміливість та відвага остаточно повернулись до нього (Є. Гуцало); (Зося:) Я зараз смілива така, я — справжній гайдамака і нічогісенько не боюсь, з твоїх грудей в мої перелилася смілість і одвага (І. Карпенко-Карий); — Бій, бій — це для нас найкращий атестат, — провадив далі Самієв. — Звичайно, хоробрість — найвища якість в людині. Принаймні я вважаю людьми тільки хоробрих (О. Гончар); — Підвестися під вогнем (артилерії) на весь зріст — це безстрашність... (О. Довженко); М'язи так і грають, як на молодому барсові, очі так і киплять парубочою відчайдушністю (Григорій Тютюнник); "Помщусь; і вас загублю, і сам пропаду!.. Однаково!" — думав я.. І вже холодна ніч не прохолодила мене, а додала тільки зваги (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мужність — му́жність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мужність — Рішучість, хоробрість, відвага, сміливість; (зрілість) змужнілість. Словник синонімів Караванського
  3. мужність — [мужн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. мужність — -ності, ж. 1》 Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. || Відвага, сміливість. 2》 рідко. Те саме, що змужнілість; зрілість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мужність — МУ́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. Тиждень пролежала Олеся в постелі; тиждень Балабуха не одходив од постелі.., благав її витерпіти й з мужністю перенести горе (І. Словник української мови у 20 томах
  6. мужність — Му́жність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мужність — МУ́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. Тиждень пролежала Олеся в постелі; тиждень Балабуха не одходив од постелі.., благав її витерпіти й з мужністю перенести горе (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. мужність — Мужність, -ности ж. 1) Мужественность. 2) Мужество, смѣлость. Желех. Словник української мови Грінченка