мужчина

ЧОЛОВІ́К (особа чоловічої статі), ЧОЛОВІ́ЧИНА розм., ЧОЛОВ'ЯГА розм., МУЖЧИ́НА розм., ДЯ́ДЬКО розм., ДЯ́ДЯ розм., ДЯ́ДЬО розм., МУЖИ́К заст., ХЛОП діал., БАДІ́КА діал. Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки — спинились і збились в купу (М. Коцюбинський); А якийсь такий огрядненький чоловічина питає: — Чого ви дивитесь? (Остап Вишня); Проти неї спиною до сходів переступає з ноги на ногу широкоплечий чолов'яга (Ю. Шовкопляс); (Мордовець (крізь шибку вдивляючись):) Якийсь мужчина, а хто — не розберу (П. Тичина); На алеї парку з'явився гладкий вусатий дядько у фартусі, з мітлою в руках (Л. Дмитерко); І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Г. Квітка-Основ'яненко); Івась пустився йти, але Сафат, великий, кремезний хлоп, стримав його (Лесь Мартович); За візком ступає повільно високий бадіка (П. Козланюк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мужчина — мужчи́на іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. мужчина — Мужчи́на. Чоловік, особа чоловічої статі. Річи зі скіри: торби для дам і мужчин до подорожи, касети, пуделка на листи, дамскі пуляреси кешонкові і ручні з найліпшої шкіри (Б., 1900, рекл. Українська літературна мова на Буковині
  3. мужчина — див. ЧОЛОВІК. Словник синонімів Караванського
  4. мужчина — -и, ч., розм., рідко. Те саме, що чоловік 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мужчина — МУЖЧИ́НА, и, ч., рідко. Те саме, що чолові́к 1. Тепер він помітив жінку серед купи мужчин (М. Коцюбинський); – А ти чого ж не п'єш? – Орися торкнулася губами, скривилася: – Як його ті мужчини й п'ють? – почервоніла .. і засміялася (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  6. мужчина — мужчина́ мужчина (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. мужчина — Мужчи́на, -ни; -чи́ни, -чи́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мужчина — МУЖЧИ́НА, и, ч., розм., рідко. Те саме, що чолові́к 1. Тепер він помітив жінку серед купи мужчин (Коцюб., II, 1955, 377); — А ти чого ж не п’єш? — Орися торкнулася губами, скривилася: — Як його ті мужчини й п’ють? — почервоніла.. і засміялася (Тют., Вир, 1964, 509). Словник української мови в 11 томах