мураха

мура́ха

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. мураха — [мураха] -хие, д. і м. -ас'і  Орфоепічний словник української мови
2. мураха — -и, ж. Те саме, що мурашка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мураха — МУРА́ХА, и, ж. Те саме, що мура́шка. Недалечко від цього дуба, на пагорку, здіймалася неоковирна купа – житло невтомних мурах (О. Донченко); Кілька, разів поверталися господарі додому й щоразу знаходили в своїх квартирах ненажерливих мурах (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. мураха — (аж) мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т. ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка.  Фразеологічний словник української мови
5. мураха — МУРА́ШКА (невелика комаха ряду перетинчастокрилих), МУРА́ХА, МУРАВЕ́ЛЬ діал., МУРА́ВКА діал. У природі нема кращого захисника лісу, ніж мурашка (з газети); "Ну й людина оця кума Малашка: і за себе і за мене робить, наче та мураха" (Грицько Григоренко)...  Словник синонімів української мови
6. мураха — МУРА́ХА, и, ж. Те саме, що мура́шка. Недалечко від цього дуба, на пагорку, здіймалася неоковирна купа — житло невтомних мурах (Допч., IV, 1957, 104); Кілька. разів поверталися господарі додому й щоразу знаходили в своїх квартирах ненажерливих мурах (Ю.  Словник української мови в 11 томах