Орфографічний словник української мови

мурмотання

мурмота́ння

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мурмотання — -я, с., розм. Дія за знач. мурмотати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мурмотання — МУРМОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. мурмота́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. мурмотання — МУРКОТА́ННЯ (МУРКОТІ́ННЯ), МУРЧА́ННЯ, МУ́РКАННЯ, ВОРКОТА́ННЯ (ВОРКОТІ́ННЯ), ВУРКОТА́ННЯ (ВУРКОТІ́ННЯ), ВУ́РКІТ, ВОРКО́ТА розм., МУРМОТА́ННЯ (МУРМОТІ́ННЯ) розм. — Пор. 1. муркота́ти.  Словник синонімів української мови
  4. мурмотання — МУРМОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. мурмота́ти.  Словник української мови в 11 томах