мурмотання

МУРКОТА́ННЯ (МУРКОТІ́ННЯ), МУРЧА́ННЯ, МУ́РКАННЯ, ВОРКОТА́ННЯ (ВОРКОТІ́ННЯ), ВУРКОТА́ННЯ (ВУРКОТІ́ННЯ), ВУ́РКІТ, ВОРКО́ТА розм., МУРМОТА́ННЯ (МУРМОТІ́ННЯ) розм. — Пор. 1. муркота́ти.

Значення в інших словниках

1. мурмотання — мурмота́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. мурмотання — -я, с., розм. Дія за знач. мурмотати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мурмотання — МУРМОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. мурмота́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. мурмотання — МУРМОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. мурмота́ти.  Словник української мови в 11 томах