мурмотання
МУРКОТА́ННЯ (МУРКОТІ́ННЯ), МУРЧА́ННЯ, МУ́РКАННЯ, ВОРКОТА́ННЯ (ВОРКОТІ́ННЯ), ВУРКОТА́ННЯ (ВУРКОТІ́ННЯ), ВУ́РКІТ, ВОРКО́ТА розм., МУРМОТА́ННЯ (МУРМОТІ́ННЯ) розм. — Пор. 1. муркота́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мурмотання — мурмота́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- мурмотання — -я, с., розм. Дія за знач. мурмотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мурмотання — МУРМОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. мурмота́ти. Словник української мови у 20 томах
- мурмотання — МУРМОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. мурмота́ти. Словник української мови в 11 томах