Орфографічний словник української мови

муштабель

мушта́бель

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. муштабель — -я, ч. Довгий легкий кийок, що його використовує художник під час роботи як опору для руки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. муштабель — Спертка  Словник чужослів Павло Штепа
  3. муштабель — МУШТА́БЕЛЬ, я, ч. Довгий легкий кийок, що його використовує художник під час роботи як опору для руки.  Словник української мови у 20 томах
  4. муштабель — мушта́бель (польс. musztabel, від нім. Μaβstab – масштаб) підставка для підтримання руки, якою користуються живописці під час роботи.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. муштабель — МУШТА́БЕЛЬ, я, ч. Довгий легкий кийок, що його використовує художник під час роботи як опору для руки.  Словник української мови в 11 томах