муштабель

мушта́бель

-я, ч.

Довгий легкий кийок, що його використовує художник під час роботи як опору для руки.

Значення в інших словниках

1. муштабель — мушта́бель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. муштабель — Спертка  Словник чужослів Павло Штепа
3. муштабель — МУШТА́БЕЛЬ, я, ч. Довгий легкий кийок, що його використовує художник під час роботи як опору для руки.  Словник української мови у 20 томах
4. муштабель — мушта́бель (польс. musztabel, від нім. Μaβstab – масштаб) підставка для підтримання руки, якою користуються живописці під час роботи.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. муштабель — МУШТА́БЕЛЬ, я, ч. Довгий легкий кийок, що його використовує художник під час роботи як опору для руки.  Словник української мови в 11 томах