Орфографічний словник української мови

місилка

міси́лка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. місилка — МІСИЛКА – МІШАЛКА Місилка. Машина, пристрій для місіння чогось: місилка тіста. Мішалка. Предмет, знаряддя, пристрій, машина для розмішування чогось: лабораторна мішалка, механічна мішалка.  Літературне слововживання
  2. місилка — -и, ж., спец. Машина, пристрій для змішування, перемішування чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. місилка — МІСИ́ЛКА, и, ж., спец. Машина, пристрій для змішування, перемішування чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  4. місилка — МІША́ЛКА (предмет, знаряддя, машина, пристрій для розмішування чогось); МІСИ́ЛКА (машина, пристрій для змішування, перемішування); КОПИ́СТКА (дерев'яна лопатка для розмішування чогось).  Словник синонімів української мови
  5. місилка — МІСИ́ЛКА, и, ж., спец. Машина, пристрій для змішування, перемішування чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах