місилка МІСИ́ЛКА, и, ж., спец. Машина, пристрій для змішування, перемішування чого-небудь. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках місилка — міси́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови місилка — МІСИЛКА – МІШАЛКА Місилка. Машина, пристрій для місіння чогось: місилка тіста. Мішалка. Предмет, знаряддя, пристрій, машина для розмішування чогось: лабораторна мішалка, механічна мішалка. Літературне слововживання місилка — -и, ж., спец. Машина, пристрій для змішування, перемішування чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови місилка — МІША́ЛКА (предмет, знаряддя, машина, пристрій для розмішування чогось); МІСИ́ЛКА (машина, пристрій для змішування, перемішування); КОПИ́СТКА (дерев'яна лопатка для розмішування чогось). Словник синонімів української мови місилка — МІСИ́ЛКА, и, ж., спец. Машина, пристрій для змішування, перемішування чого-небудь. Словник української мови в 11 томах