місилка
МІСИ́ЛКА, и, ж., спец.
Машина, пристрій для змішування, перемішування чого-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- місилка — міси́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- місилка — МІСИЛКА – МІШАЛКА Місилка. Машина, пристрій для місіння чогось: місилка тіста. Мішалка. Предмет, знаряддя, пристрій, машина для розмішування чогось: лабораторна мішалка, механічна мішалка. Літературне слововживання
- місилка — -и, ж., спец. Машина, пристрій для змішування, перемішування чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- місилка — МІША́ЛКА (предмет, знаряддя, машина, пристрій для розмішування чогось); МІСИ́ЛКА (машина, пристрій для змішування, перемішування); КОПИ́СТКА (дерев'яна лопатка для розмішування чогось). Словник синонімів української мови
- місилка — МІСИ́ЛКА, и, ж., спец. Машина, пристрій для змішування, перемішування чого-небудь. Словник української мови в 11 томах