Значення в інших словниках
-
місництво —
-а, с. 1》 іст. У давній Русі порядок заміщення державних посад боярами залежно від знатності роду, його походження й службового становища предків. 2》 Додержання вузькомісцевих інтересів на шкоду загальній справі, справі держави.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
місництво —
МІ́СНИЦТВО, а, с. 1. іст. У Московській Русі – порядок заміщення державних посад боярами залежно від знатності роду, його походження й службового становища предків. Для зміцнення свого становища бояри строго додержувались місництва (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
місництво —
МІ́СНИЦТВО, а, с. 1. іст. У давній Русі — порядок заміщення державних посад боярами в залежності від знатності роду, його походження й службового становища предків. Для зміцнення свого становища бояри строго додержувались місництва (Іст.
Словник української мови в 11 томах