Орфографічний словник української мови

міткаль

мітка́ль

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. міткаль — -ю, ч. Тонка бавовняна тканина полотняного переплетення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. міткаль — МІТКА́ЛЬ, ю, ч. Тонка бавовняна тканина полотняного переплетення. Вироблення гладенького білизняного бавовняного полотна на багатосистемній круглотрикотажній машині у 14 разів вище, ніж міткалю або мадаполаму на автоматичному ткацькому верстаті (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. міткаль — мітка́ль (перс. мітакалі) бавовняна тканина полотняного переплетення. Після обробки – ситець, мадаполам тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. міткаль — МІТКА́ЛЬ, ю, ч. Тонка бавовняна тканина полотняного переплетення. Вироблення гладенького білизняного бавовняного полотна на багатосистемній круглотрикотажній машині у 14 разів вище, ніж міткалю або мадаполаму на автоматичному ткацькому верстаті (Роб. газ., 27.ІІІ 1966, 2).  Словник української мови в 11 томах