міткаль

МІТКА́ЛЬ, ю, ч.

Тонка бавовняна тканина полотняного переплетення.

Вироблення гладенького білизняного бавовняного полотна на багатосистемній круглотрикотажній машині у 14 разів вище, ніж міткалю або мадаполаму на автоматичному ткацькому верстаті (з газ.).

Значення в інших словниках

1. міткаль — мітка́ль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. міткаль — -ю, ч. Тонка бавовняна тканина полотняного переплетення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. міткаль — мітка́ль (перс. мітакалі) бавовняна тканина полотняного переплетення. Після обробки – ситець, мадаполам тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. міткаль — МІТКА́ЛЬ, ю, ч. Тонка бавовняна тканина полотняного переплетення. Вироблення гладенького білизняного бавовняного полотна на багатосистемній круглотрикотажній машині у 14 разів вище, ніж міткалю або мадаполаму на автоматичному ткацькому верстаті (Роб. газ., 27.ІІІ 1966, 2).  Словник української мови в 11 томах