Значення в інших словниках
-
мішка —
-и, ж., розм. Те саме, що мішанка 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мішка —
МІ́ШКА, и, ж., розм. Те саме, що мі́шанка 1, 2. Сіно – так: не чисте, а мішка: було там змішано і степове, і з м'якого нив'я (Сл. Б. Грінченка); В розчинені двері конюшні чути було Маріїн гнівно-ласкавий голос до коня. Видно, мішку мішала, а він ліз (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
-
мішка —
СУ́МІШ (сукупність предметів, рідин і т. ін. різного виду, сорту), СУ́МІШКА, МІШАНИ́НА розм., МІ́ШАНКА розм., МІШАНИ́ЦЯ розм., ПЕРЕ́МІШКА розм., МІ́ШКА розм.; СУ́РЖИК (суміш жита й пшениці, жита й ячменю і т. ін.
Словник синонімів української мови
-
мішка —
МІ́ШКА, и, ж., розм. Те саме, що міша́нка 1, 2. Сіно — так: не чисте, а мішка: було там змішано і степове, і з м’якого нив’я (Сл. Гр.); В розчинені двері конюшні чути було Маріїн гнівно-ласкавий голос до коня. Видно, мішку мішала, а він ліз (Головко, II, 1957, 115).
Словник української мови в 11 томах
-
мішка —
Мішка, -ки ж. 1) Палка для мѣшанія жидкости. 2) Смѣсь. Сіно — так: не чисте, а мішка: було там змішано і степове, і з м'якого нив'я. Новомоск. у. Це житце не чисте, то й піде на мішку в дерть з ячменем. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка