набазікувати —
НАБАЗІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБАЗІ́КАТИ, аю, аєш, док., чого, розм. Наговорювати багато чого-небудь безглуздого, нісенітного або зайвого. – Може, де переборщу, а де не дотну, може, такого набазікаю, що і в шапку не забрати, – дарма! (Марко Вовчок).
Словник української мови у 20 томах
набазікувати —
Набазікувати, -кую, -єш сов. в. набазікати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить, набалтывать, наболтать.
Словник української мови Грінченка