набазікувати

НАБАЗІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБАЗІ́КАТИ, аю, аєш, док., чого, розм.

Наговорювати багато чого-небудь безглуздого, нісенітного або зайвого.

– Може, де переборщу, а де не дотну, може, такого набазікаю, що і в шапку не забрати, – дарма! (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. набазікувати — набазі́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. набазікувати — Набазікувати, -кую, -єш сов. в. набазікати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить, набалтывать, наболтать.  Словник української мови Грінченка