набазікувати
НАБАЗІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБАЗІ́КАТИ, аю, аєш, док., чого, розм.
Наговорювати багато чого-небудь безглуздого, нісенітного або зайвого.
– Може, де переборщу, а де не дотну, може, такого набазікаю, що і в шапку не забрати, – дарма! (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набазікувати — набазі́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- набазікувати — Набазікувати, -кую, -єш сов. в. набазікати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить, набалтывать, наболтать. Словник української мови Грінченка