набазікувати
Набазікувати, -кую, -єш
сов. в. набазікати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить, набалтывать, наболтать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набазікувати — набазі́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- набазікувати — НАБАЗІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБАЗІ́КАТИ, аю, аєш, док., чого, розм. Наговорювати багато чого-небудь безглуздого, нісенітного або зайвого. – Може, де переборщу, а де не дотну, може, такого набазікаю, що і в шапку не забрати, – дарма! (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах