Орфографічний словник української мови

набаламутити

набаламу́тити

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. набаламутити — -учу, -утиш, док., перех. 1》 рідко. Зробити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.). 2》 Викликати неспокій, хвилювання у кого-небудь, серед чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. набаламутити — НАБАЛАМУ́ТИТИ див. набаламу́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. набаламутити — НАБАЛАМУ́ТИТИ, у́чу, у́тиш, док., перех. 1. рідко. Зробити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.). 2. Викликати неспокій, хвилювання у кого-небудь, серед чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
  4. набаламутити — Набаламутити см. набаламучувати.  Словник української мови Грінченка