набаламутити

набаламу́тити

-учу, -утиш, док., перех.

1》 рідко. Зробити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.).

2》 Викликати неспокій, хвилювання у кого-небудь, серед чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. набаламутити — набаламу́тити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. набаламутити — НАБАЛАМУ́ТИТИ див. набаламу́чувати.  Словник української мови у 20 томах
3. набаламутити — НАБАЛАМУ́ТИТИ, у́чу, у́тиш, док., перех. 1. рідко. Зробити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.). 2. Викликати неспокій, хвилювання у кого-небудь, серед чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
4. набаламутити — Набаламутити см. набаламучувати.  Словник української мови Грінченка