Значення в інших словниках
-
набивка —
-и, ж. 1》 Дія за знач. набивати 1), 3). || Створення чогось щільним стисканням, збиванням. 2》 Те, чим набивають що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
набивка —
Пака
Словник чужослів Павло Штепа
-
набивка —
НАБИ́ВКА, и, ж. Те, чим набивають, наповнюють що-небудь. З лавсану роблять пухку набивку для подушок (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
набивка —
НАБИ́ВКА, и, ж. 1. Дія за знач. набива́ти 1, 3: // Створення чогось щільним стисканням, збиванням. Для набивки [глинобитних] стін готують напівсуху суміш з суглинку і солом’яної січки завдовжки 3 — 5 сантиметрів (Колг. Укр., 4, 1958, 14).
Словник української мови в 11 томах