набиндючуватися —
НАБИНДЮ́ЧУВАТИСЯ, чуся, чуєшся, недок., НАБИНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Набирати пихатого, гордовитого вигляду. Мовчать Микитині лакеї, набиндючившись чи п'ючи фатальну горілку, чекаючи, як ворони в степу, на мою смерть (О. Довженко).
Словник української мови у 20 томах