набичитися —
НАБИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Набути войовничого вигляду. – Усе насмішечки виколупуєш? – Хворостенко набичився (М. Стельмах); Парубок набичився, поправив галіфе, дихнув горілкою в обличчя (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах