набичитися

НАБИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм.

Набути войовничого вигляду.

– Усе насмішечки виколупуєш? – Хворостенко набичився (М. Стельмах);

Парубок набичився, поправив галіфе, дихнув горілкою в обличчя (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. набичитися — наби́читися дієслово доконаного виду набувати войовничого вигляду розм.  Орфографічний словник української мови