набичитися
НАБИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм.
Набути войовничого вигляду.
– Усе насмішечки виколупуєш? – Хворостенко набичився (М. Стельмах);
Парубок набичився, поправив галіфе, дихнув горілкою в обличчя (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набичитися — наби́читися дієслово доконаного виду набувати войовничого вигляду розм. Орфографічний словник української мови