набичити

НАБИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм.

Нахилити, готуючись до бійки (про голову, лоб).

Іскра зваби пройшла по ньому, запалила йому кров. Він заціпив щелепи. Набичив лоба... (Г. Колісник);

Хвилин через десять проскрипів протезом Рубан. Голову нибичив низько, здавалося, збирається когось буцнути (Ю. Мушкетик).