наближати —
Зближати; (речі на площині) присувати; (подію) прискорювати; Р. наближатися; наближувати; д-о НАБЛИЖАТИСЯ, (до чого) зближатися, зближуватися, щораз ближчати, доступатися, добігати чого, о. стояти на порозі чого, (до землі) припадати; (- дату) надходити; (- смерть) бути за плечима; наближуватися.
Словник синонімів Караванського
наближати —
-аю, -аєш і рідше наближувати, -ую, -уєш, недок., наблизити, -ижу, -изиш, док. 1》 перех. Присувати, переміщати на ближчу віддаль до кого-, чого-небудь. || Розташовувати, розміщувати близько чи ближче до чого-небудь. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наближати —
НАБЛИЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше НАБЛИ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБЛИ́ЗИТИ, и́жу, и́зиш, док. 1. що. Присувати, приставляти, переміщати і т. ін. на ближчу відстань до кого-, чого-небудь. Святослав підводиться на лікті, – наближає голову до Асмуса (С.
Словник української мови у 20 томах
наближати —
ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. рідше, ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
наближати —
Наближа́ти, -жа́ю, -жа́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
наближати —
НАБЛИЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше НАБЛИ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБЛИ́ЗИТИ, и́жу, и́зиш, док. 1. перех. Присувати, переміщати на ближчу віддаль до кого-, чого-небудь. Святослав підводиться на лікті, — наближає голову до Асмуса (Скл.
Словник української мови в 11 томах
наближати —
Наближа́ти, -жа́ю, -єш сов. в. наблизити, -жу, -виш, гл. Приближать, приблизить.
Словник української мови Грінченка