наближати
НАБЛИЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше НАБЛИ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБЛИ́ЗИТИ, и́жу, и́зиш, док.
1. що. Присувати, приставляти, переміщати і т. ін. на ближчу відстань до кого-, чого-небудь.
Святослав підводиться на лікті, – наближає голову до Асмуса (С. Скляренко);
Герман ще раз похилився до стіни, з якої йшов той газ, ще раз наблизив до неї лампу (І. Франко);
Доронін, глянувши спідлоба на Сотника, помітив, як той кліпнув очима, неначе йому до самих зіниць хтось наблизив два гострих вістря (М. Руденко);
// Розташовувати, розміщувати близько або ближче до чого-небудь.
Бавовник – культура трудомістка, а тому посіви його бажано наближати до населених пунктів (з наук. літ.);
// перен. Робити близьким до інтересів, потреб, завдань і т. ін. кого-, чого-небудь.
Необхідно наближати діяльність наукових закладів до виробництва (із журн.).
2. що, перен. Прискорювати настання, здійснення чого-небудь.
Треба дбати за народну справу. Швидше всім прокинутись від сну, Одігнать минувшину криваву, Наближать годиноньку ясну! (П. Грабовський);
В земних пластах шахтар, учений в кабінеті, наближуйте прихід прекрасної пори (В. Сосюра);
// кого. Вести кого-небудь до швидкого досягнення чого-небудь.
Він же пройшов уже такий тяжкий іспит, і ще живий, і навіть вийшов на рівну й певну лінію, яка вже так реально наближала його до мети (І. Багряний).
3. кого, що, перен. Робити подібним до когось, чогось, схожим з ким-, чим-небудь.
Василь Опанасович і своїх зусиль докладав, щоб наблизити Машу до вимріяного ним образу своєї коханої (О. Полторацький);
Кращими кормами, що дають можливість наблизити годівлю корів узимку до літньої годівлі, є силос, коренебульбоплоди і плоди баштанних культур (з наук. літ.).
4. рідко. Те саме, що наближа́тися 1.
Марко к дому наближає – Встала курява над шляхом (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)