Орфографічний словник української мови

набубоніти

набубоні́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. набубоніти — НАБУБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док., розм. Наговорити багато чого-небудь нечітко, незрозуміло, викликаючи запаморочення. Чисто набубонів мені голову (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  2. набубоніти — Набубоніти, -ню́, -ни́ш гл. Наговорить много, говоря невнятно. Чисто набубонів мені голову.  Словник української мови Грінченка