набувач —
-а, ч. Той, хто набуває, купує що-небудь. Набувач благодійної допомоги.
Великий тлумачний словник сучасної мови
набувач —
НАБУВА́Ч, а́, ч. Той, хто набуває, купує що-небудь, стає власником чогось. Процес нагромадження глитаями грошей і землі як капіталу, процес перетворення куркуля на великого хижака-набувача...
Словник української мови у 20 томах
набувач —
ПОКУПЕ́ЦЬ (той, хто купує що-небудь), НАБУВА́Ч, СПОЖИВА́Ч, КУПУВА́ЛЬНИК розм., КУПЕ́ЦЬ розм., ТОРЖНИ́К заст. На хороший товар багато покупців (прислів'я); Прийшов купець з червоними очима, Щось на подвір'ї з батьком говорив...
Словник синонімів української мови
набувач —
НАБУВА́Ч, а́, ч. Той, хто набуває, купує що-небудь. Процес нагромадження глитаями грошей і землі як капіталу, процес перетворення куркуля на великого хижака-набувача, а далі і на землевласника-капіталіста найкраще відтворений у комедіях [І.
Словник української мови в 11 томах