навколінки —
навколінці, присл., діал. Навколішки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
навколінки —
НАВКОЛІ́НКИ, присл., діал. Навколішки. Тоді тато з мамою заплакали, впали обоє навколінки і почали просити дочку (з казки); [Бичок:] Опам'ятайся, від кого нам ховатись. Краще стала б навколінки та помолилась Богу (М.
Словник української мови у 20 томах
навколінки —
НАВКОЛІ́НКИ, присл., діал. Навколішки. [Бичок:] Опам’ятайся, від кого нам ховатись. Краще стала б навколінки та помолилась богу (Крон., І, 1958, 489).
Словник української мови в 11 томах